Древослів

Словник Української Мови

елінін

[ɛlinin] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) Представник давньогрецького племені елінів, що мешкало в Фессалії та вважалося прабатьківщиною еллінів; за давньогрецькими міфами — син Девкаліона, родоначальник еллінів.

  2. (Історія) –

    (перен., книжн., заст.) Узагальнена назва давнього грека, елліна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. елініни, р. елінін, д. елінінам, з. елінін, о. елінінами, м. елінінах, к. елініни

Більше записів