Словник Української Мови
Буква
1. Наукова та технічна дисципліна, що вивчає явища, пов’язані з рухом та взаємодією заряджених частинок (електронів, іонів) у вакуумі, газі, напівпровідниках та інших середовищах, а також прилади та пристрої, що базуються на цих явищах.
2. Сукупність електронних приладів, пристроїв та систем, що використовуються для передачі, обробки, зберігання інформації, автоматизації процесів тощо.
3. Розділ фізики, що є теоретичною основою для розвитку відповідних технічних галузей.
Приклад 1:
Мені тоді перепали «Пригоди Електроніка» і «Мала Баба Яга», тому появі більярдного клубу я щиро раділа. Люда блискуче грала в більярд, ще вона грала на гітарі і мала татуювання на лівій руці.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Зазнають аварій космічні апарати і їхнє бортове обладнання ; виходить з ладу електроніка авіалайнерів , що здійснюють польоти поблизу полюсів; перегорають електротрансформатори, що призводить до аварій у лініях електропередач ; посилюється корозія металевих труб магістральних нафто – і газоводів тощо . Наприклад, протягом 2000 р. чотири рази закривалися захисні кришки рентгенівського телескопа « Чандра» (Chandra), що оберігають його надчутливі елементи від впливу сонячної радіації.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”