електробуріння

1. Спосіб буріння свердловин, при якому для обертання бурового інструмента використовується електродвигун, розташований безпосередньо в свердловині (нижче бурового насоса).

2. Процес буріння гірських порід з використанням електричного струму як основного джерела енергії для руйнування (наприклад, електрогідравлічним, електроплазменним або електропульсаційним способом).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |