еластома

1. (в хімії та матеріалознавстві) Синтетичний полімер, що володіє високою пружністю та здатністю до значних оборотних деформацій (розтягування, стиснення); різновид еластомера.

2. (в медицині, біології) Еластична волокниста структура в сполучній тканині організмів, що забезпечує її розтяжність та пружність; часто стосується компонентів шкіри, судин, легень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |