1. (в астрономії, геофізиці) Стосовний до екзосфери — найвіддаленішої, найрозрідженішої зовнішньої оболонки атмосфери планети або іншого небесного тіла, з якої молекули газу можуть безперешкодно втікати у космічний простір.
2. (переносно) Надзвичайно розріджений, майже невловимий; такий, що нагадує за властивостями екзосферу.