Значення
- (Філософія) –
Надмірна, крайня форма прояву чого-небудь; вихід за межі звичайного, прийнятного; розгул, крайність.
- (Юриспруденція) –
У праві: діяння, що порушує правопорядок або суспільну безпеку, але не становить тяжкого злочину; правопорушення, викликане загальним безладдям або масовими заворушеннями.
- (Психологія) –
Різке порушення нормального перебігу чого-небудь; несподівана, гостра прикра подія, неприємний випадок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ексцес, р. ексцесу, д. ексцесові, з. ексцес, о. ексцесом, м. ексцесі, к. ексцесе