ексцес

1. Надмірна, крайня форма прояву чого-небудь; вихід за межі звичайного, прийнятного; розгул, крайність.

2. У праві: діяння, що порушує правопорядок або суспільну безпеку, але не становить тяжкого злочину; правопорушення, викликане загальним безладдям або масовими заворушеннями.

3. Різке порушення нормального перебігу чого-небудь; несподівана, гостра прикра подія, неприємний випадок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |