АДІА́ФОРА, и, жін., книжн., філос., рел.
1. У філософії стоїцизму та деяких інших етичних системах — поняття, що позначає речі, дії або стани, які не є ані морально добрими, ані морально злими, тобто є морально нейтральними, байдужими (наприклад, здоров’я, багатство, бідність).
2. У релігієзнавстві та теології (зокрема в протестантизмі) — обряди, догми або звичаї, які не належать до суттєвих, обов’язкових для спасіння елементів віри, а тому можуть бути прийняті або відкинуті залежно від обставин (наприклад, форма богослужіння, використання свічок).