екстремаль

1. У математиці — максимальне або мінімальне значення функції на заданій множині (локальний екстремум) або на всій її області визначення (глобальний екстремум).

2. У техніці, спортивному туризмі та інших галузях — гранично допустима, найвища або найнижча величина параметра (навантаження, температури, швидкості тощо), що визначає критичний стан системи або умови діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |