ексклюзивний
[ɛkskljuzɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Е
Значення
- (Соціологія) –
Який належить до виняткової, обмеженої групи; доступний або призначений лише для обраних; винятковий, особливий.
- (Лінгвістика) –
Єдиний у своєму роді, що не має аналогів; унікальний.
- (Юриспруденція) –
Про право, угоду тощо: що надає виняткові повноваження або переваги одній особі чи організації, виключаючи інших.
- (Медіа) –
Про матеріал, інформацію тощо: що публікується або надається лише одним ЗМІ а приватним чином, не будучи доступним іншим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ексклюзивний, р. ексклюзивного, д. ексклюзивному, з. ексклюзивного, о. ексклюзивним, м. ексклюзивнім