ексклюзивний

[ɛkskljuzɪʋnɪj] Прикметник

Буква:Е

Значення

  1. (Соціологія) –

    Який належить до виняткової, обмеженої групи; доступний або призначений лише для обраних; винятковий, особливий.

  2. (Лінгвістика) –

    Єдиний у своєму роді, що не має аналогів; унікальний.

  3. (Юриспруденція) –

    Про право, угоду тощо: що надає виняткові повноваження або переваги одній особі чи організації, виключаючи інших.

  4. (Медіа) –

    Про матеріал, інформацію тощо: що публікується або надається лише одним ЗМІ а приватним чином, не будучи доступним іншим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ексклюзивний, р. ексклюзивного, д. ексклюзивному, з. ексклюзивного, о. ексклюзивним, м. ексклюзивнім

Більше записів