еклектика

1. Філософський напрям, що полягає в довільному поєднанні різнорідних, часто суперечливих поглядів, теорій або принципів без їхньої власної творчої переробки та систематизації.

2. У мистецтві та архітектурі — стильова течія або художній метод, що ґрунтується на механічному поєднанні елементів різних історичних стилів, форм і традицій.

3. У побутовому розумінні — суміш, неорганічне поєднання різнорідних явищ, поглядів, смаків або предметів.

Приклади:

Приклад 1:
Бо карнавал не чекає, бо обіцяна радість життя чигає тут же за дверима, і як не перейнятися хвилюванням, віталістичною неврастенією, коли все, про що ти стільки мріяв, — ось воно тут, перед тобою; тож поспішай, лови, хапай, пильніш шукай — не помилися у виборі, вдихай, вдихай на повні груди столітній порох, вбирай, вбирай просякле історичним потом шмаття, весь цей культурний second-hand, вбивай, вбивай в собі архаїчні турботи про ідентичність, стиль, мораль, традицію — еклектика, mixborder, дифузія, fusion, артистична неперебірливість, cross-current, давно самі вже стали ідентичністю, і стилем, і мораллю: етично те, що еклектично. «Жінки зникали за завісою, залишали там свої сукні і з’являлися в нових.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”