Значення
- (Хімія) –
(у хімії, технології) Процес перетворення речовини на летку (ефірну) форму, часто шляхом нагрівання або хімічної реакції, для подальшого використання або аналізу.
- (Мистецтво) –
(у мистецтві, літературі) Надання образу, явищу чи почуттю невагомого, одухотвореного, надчуттєвого характеру; втілення у витонченій, нематеріальній формі.
- (Філософія) –
(переносно) Процес або результат спрощення, абстрагування від реальності, надання чомусь відірваного від життя, надмірно ідеалізованого характеру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ефіризація, р. ефіризації, д. ефіризації, з. ефіризацію, о. ефіризацією, м. ефіризації, к. ефіризаціє