1. У давньогрецькій міфології — один з богів вітру, персоніфікація вологого південно-західного або західного вітру, сина Астрея та Еос, брат Борея, Нота та Зефіра.
2. У поетичній мові — вільний порив, легке подихання вітру; вітерець, повівання.
ефірат
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |