дзвінкий
[dzʋinkɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Такий, що видає чистий, різкий, дзвенячий звук; гучний і мелодійний.
-
Про голос або звуки мови: ясний, чистий, добре чутний, що несе далеко.
-
У фонетиці: такий, що утворюється з участю голосу (про приголосні звуки); протиналежний до глухого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дзвінкий, р. дзвінкого, д. дзвінкому, з. дзвінкого, о. дзвінким, м. дзвінкім
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
— Юрій Іздрик