дзвенючий
[dzʋɛnjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який дзвенить, видає дзвінкий, прозорий звук, схожий на дзвін.
-
Який нагадує своїм звучанням дзвін; дзвінкий, різкий (про голос, сміх тощо).
-
Який переповнений яскравими, чистими звуками (наприклад, про музику).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дзвенючий, р. дзвенючого, д. дзвенючому, з. дзвенючого, о. дзвенючим, м. дзвенючім