дзень

[dzɛnʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. Вигук, що імітує короткий дзвінкий звук, схожий на удар по металевій поверхні або звук дзвіночка.

  2. Уживається як власна назва або термін для позначення звуконаслідувального слова, що відтворює характерний металевий відзвук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дзення, р. дзень, д. дзенням, з. дзення, о. дзеннями, м. дзеннях, к. дзення

Більше записів