дитячість

Значення

1. (Психологія) –

   Абстрактний іменник, що означає стан, властивість або якість бути дитиною; період життя людини від народження до відростання, дитинство.

2. (Психологія) –

   Характерна риса поведінки, мислення або вчинків, притаманна дитині; наївність, безпосередність, довірливість.

3. (Психологія) –

   (Переносно) Несерйозність, легковажність у поведінці, вчинках дорослої людини, що не відповідає її віку чи становищу; незрілість.

Правопис та відмінювання