дисипативний
[dɪsɪpɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(у фізиці) Пов’язаний з дисипацією, що характеризується розсіюванням енергії або речовини; такий, що призводить до незворотних втрат енергії системою (наприклад, через тертя, теплопровідність, опір).
-
(у синергетиці, про систему) Відкрита та нелінійна, що обмінюється з навколишнім середовищем енергією або речовиною і здатна до самоорганізації, формування стійких структур у стані, далекому від термодинамічної рівноваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисипативний, р. дисипативного, д. дисипативному, з. дисипативного, о. дисипативним, м. дисипативнім