1. (фіз.) Пов’язаний з дисипацією, що характеризує розсіювання енергії або речовини; такий, що призводить до незворотних втрат енергії системою (наприклад, через тертя, опір, тепловіддачу).
2. (перен., книжн.) Такий, що веде до розсіювання, поступового розсіювання, втрати чогось (наприклад, уваги, ресурсів, зусиль).