дисипація

Значення

1. (Фізика) –

   Розсіювання, розсіяння енергії, маси, речовини або інформації в просторі, що супроводжується їх переходом у менш впорядковану форму, часто з виділенням тепла (наприклад, дисипація механічної енергії через тертя).

2. (Фізика) –

   У фізиці та хімії — незворотний перехід енергії впорядкованих процесів у енергію теплового хаотичного руху частинок, що призводить до рівномірного розподілу енергії.

3. (Фізика) –

   У метеорології — розсіювання, ослаблення (наприклад, дисипація хмарності, туману).

4. (Фізика) –

   У техніці — властивість динамічних систем втрачати енергію внаслідок дії сил опору (тертя, в’язкості тощо).

5. (Лінгвістика) –

   У переносному значенні — розтрата, марнування, поступове розпорошення ресурсів, сил, уваги або часу.

Правопис та відмінювання