1. Розсіювання, розсіяння енергії, маси, речовини або інформації в просторі, що супроводжується їх переходом у менш впорядковану форму, часто з виділенням тепла (наприклад, дисипація механічної енергії через тертя).
2. У фізиці та хімії — незворотний перехід енергії впорядкованих процесів у енергію теплового хаотичного руху частинок, що призводить до рівномірного розподілу енергії.
3. У метеорології — розсіювання, ослаблення (наприклад, дисипація хмарності, туману).
4. У техніці — властивість динамічних систем втрачати енергію внаслідок дії сил опору (тертя, в’язкості тощо).
5. У переносному значенні — розтрата, марнування, поступове розпорошення ресурсів, сил, уваги або часу.