1. У мовознавстві: фонетична зміна, при якій одна з двох однакових або подібних звуків у слові стає іншою, менш схожою на сусідній звук (наприклад, українське “февраль” з російського “февраль” через дисиміляцію [р’] – [л’]).
2. У біології: протилежність асиміляції; розпад, розщеплення складних органічних речовин у живому організмі на простіші, що супроводжується виділенням енергії.