Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгвістика) Склад, що не має наголосу в межах фонетичного слова, на відміну від силяба (наголошеного складу).
- (Література) –
(віршознавство) Безнаголосний склад у віршованому рядку, який не враховується при вимірі метричного розміру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дисилаб, р. дисилаба, д. дисилабові, з. дисилаба, о. дисилабом, м. дисилабі, к. дисилаб