1. (лінгвістика) Склад, що не має наголосу в межах фонетичного слова, на відміну від силяба (наголошеного складу).
2. (віршознавство) Безнаголосний склад у віршованому рядку, який не враховується при вимірі метричного розміру.
дисилаб
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |