1. Який дотримується дисципліни, порядку, підпорядковується встановленим правилам або вимогам; вихований у дусі слухняності та організованості.
2. Властивий такій людині; що свідчить про дисциплінованість.
Словник Української Мови
Буква
1. Який дотримується дисципліни, порядку, підпорядковується встановленим правилам або вимогам; вихований у дусі слухняності та організованості.
2. Властивий такій людині; що свідчить про дисциплінованість.
Приклад 1:
Дисциплінований Георгіані сів, точніше — присів на краєчок параші, підстеливши свою шовкову хустку… Він все-таки був певен, що не затримається тут. Дійсно, Георгіані не затримався.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”