Значення
- (Психологія) –
У психології та нейронауці — стан розсіяності уваги, відволікання від основного об’єкта чи діяльності на сторонні подразники, що призводить до зниження концентрації.
- (Медицина) –
У медицині, зокрема в ортопедії та хірургії — навмисне роз’єднання або розведення кінцівків, кісток або інших частин тіла з лікувальною чи діагностичною метою.
- (Література) –
У мистецтві та літературі — художній прийом, що полягає у навмисному відверненні уваги сприймаючого від головної сюжетної лінії або ідеї для створення певного ефекту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дистракція, р. дистракції, д. дистракції, з. дистракцію, о. дистракцією, м. дистракції, к. дистракціє