дистектика

[dɪstɛktɪkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    У філософії — один з методів діалектики, запропонований філософом Теодором Адорно, що ґрунтується на критиці традиційної діалектики, заперечує можливість гармонійного синтезу протилежностей (тези та антитези) та акцентує на негативному, конфліктному та непереборному моменті в розвитку.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві та естетиці — метод або принцип, що виражає розлад, дисонанс, заперечення гармонії та традиційних форм, часто пов’язаний із критикою суспільства та культури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дистектик, р. дистектика, д. дистектикові, з. дистектик, о. дистектиком, м. дистектикові, к. дистектику

Більше записів