дистектика

1. У філософії — один з методів діалектики, запропонований філософом Теодором Адорно, що ґрунтується на критиці традиційної діалектики, заперечує можливість гармонійного синтезу протилежностей (тези та антитези) та акцентує на негативному, конфліктному та непереборному моменті в розвитку.

2. У мистецтві та естетиці — метод або принцип, що виражає розлад, дисонанс, заперечення гармонії та традиційних форм, часто пов’язаний із критикою суспільства та культури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |