дистегія

Дистегія — у давньогрецькій міфології: одна з трьох ор (богинь пори року), персоніфікація справедливості та правосуддя, дочка Зевса та Феміди.

Дистегія — у переносному значенні: правосуддя, справедливість як абстрактне поняття або втілення законності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |