Значення
- (Релігія) –
Дистегія — у давньогрецькій міфології: одна з трьох ор (богинь пори року), персоніфікація справедливості та правосуддя, дочка Зевса та Феміди.
- (Юриспруденція) –
Дистегія — у переносному значенні: правосуддя, справедливість як абстрактне поняття або втілення законності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дистегія, р. дистегії, д. дистегії, з. дистегію, о. дистегією, м. дистегії, к. дистегіє