диспозитивний
[dɪspozɪtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(У праві) Такий, що встановлює дозвіл або можливість вибору певної поведінки, застосування норми тощо; необов’язковий, що дозволяє відступити від загального правила за домовленістю сторін (про норму, правило).
-
(У філософії, зокрема у вченні М. Фуко) Пов’язаний із механізмами влади, що здійснюють непрямий контроль над індивідами та суспільством через певні системи знань, практик і установ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диспозитивний, р. диспозитивного, д. диспозитивному, з. диспозитивного, о. диспозитивним, м. диспозитивнім