диспонування

1. Дія за значенням дієслова “диспонувати”; розташування, розміщення чогось у певному порядку або послідовності.

2. У музиці: те саме, що диспозиція; перебудова, перестановка частин органу для зміни його тембру або сили звуку.

3. У палеографії та текстології: порядок розташування, черговість аркушів, сторінок або частин рукопису, стародруків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |