Значення
- (Юриспруденція) –
Особа або організація, яка має право розпоряджатися (диспонувати) певними ресурсами, коштами або майном, зокрема на банківському рахунку.
- (Юриспруденція) –
У банківській та фінансовій практиці — клієнт банку (юридична або фізична особа), який відкрив рахунок і наділений правом давати розпорядження про розпорядження коштами на ньому.
- (Менеджмент) –
У ширшому сенсі — той, хто володіє повноваженнями з управління та розподілу чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диспонент, р. диспонента, д. диспонентові, з. диспонента, о. диспонентом, м. диспоненті, к. диспоненте