1. (у психології та психіатрії) Захисний механізм психіки, при якому відбувається роз’єднання, відокремлення певних думок, спогадів, почуттів або аспектів ідентичності від свідомості, що може призводити до порушення цілісності самосприйняття; найчастіше пов’язане з дисоціативними розладами.
2. (у хімії) Процес розпаду молекул, іонів або кристалічних речовин на більш прості складові частини (молекули, атоми, іони, радикали) під впливом розчинника, нагрівання, електричного струму тощо.
3. (у соціології та соціальній психології) Відчуження, розрив соціальних зв’язків, вихід індивіда з-під впливу норм та цінностей певної групи або суспільства.