дисоціація

Значення

1. (Психологія) –

   (у психології та психіатрії) Захисний механізм психіки, при якому відбувається роз’єднання (відокремлення) певних психічних процесів (спогадів, емоцій, почуття ідентичності тощо) від свідомості, що може призводити до порушення цілісності особистості; розщеплення свідомості.

2. (Хімія) –

   (у хімії) Процес розпаду молекул, іонів або кристалічних речовин на більш прості складові частини (молекули, атоми, іони, радикали) під впливом певних факторів (температури, розчинника, електричного поля).

3. (Соціологія) –

   (у соціології) Розрив соціальних зв’язків, втрата індивідом чи групою почуття приналежності до суспільства, що веде до ізоляції, порушення норм та аномії.

Правопис та відмінювання