дисоціатор

[dɪsot͡siɑtor] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    (псих.) Особа, яка страждає на дисоціативний розлад особистості (роздвоєння особистості), коли в одній людині існують дві або більше альтернативних особистості, що почергово контролюють поведінку.

  2. (Хімія) –

    (хім.) Речовина, яка сприяє або викликає дисоціацію, тобто розпад молекул на йони, атоми або простіші молекули.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дисоціатор, р. дисоціатора, д. дисоціаторові, з. дисоціатор, о. дисоціатором, м. дисоціаторі, к. дисоціаторе

Більше записів