Властивість або стан дисонансу; незгідність, суперечливість, розбіжність елементів у складній системі (наприклад, у музиці, мистецтві, думках, соціальних явищах).
дисонансність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови