дислокальний
[dɪslokɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(в антропології) стосовний до дислокальності — звичаю, за якого подружжя після одруження проживає окремо від родини як нареченого, так і нареченої, зазвичай у власному домогосподарстві.
-
(в соціології та демографії) пов’язаний з переміщенням, зміною місця проживання або розташування соціальних груп, установ, військових формувань тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дислокальний, р. дислокального, д. дислокальному, з. дислокального, о. дислокальним, м. дислокальнім