1. (в антропології) стосовний до дислокальності — звичаю, за якого подружжя після одруження проживає окремо від родини як нареченого, так і нареченої, зазвичай у власному домогосподарстві.
2. (в соціології та демографії) пов’язаний з переміщенням, зміною місця проживання або розташування соціальних груп, установ, військових формувань тощо.