1. (муз.) Пов’язаний з фіоритурою, властивий їй; що має характер фіоритури.
2. (перен., заст.) Надмірно прикрашений, вишуканий, хитромудрий (про стиль мови, художній вираз тощо).
фіоритурний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |