дискретизація

1. Процес перетворення неперервної (аналогової) величини, функції або сигналу на дискретну (цифрову) форму шляхом вибірки її значень у певні моменти часу або в певних точках простору.

2. У математиці та обчислювальній техніці — заміна неперервної моделі, області або даних скінченною множиною окремих (дискретних) елементів або значень для подальшої обробки чи аналізу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |