дискредитування

[dɪskrɛdɪtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “дискредитувати” — поширення відомостей, що підривають довіру, авторитет, добру репутацію когось або чогось, викриття чи створення негативного образу.

  2. (Психологія) –

    Результат такої дії — стан, коли авторитет, репутація або довіра були підірвані, пошкоджені.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дискредитування, р. дискредитування, д. дискредитуванню, з. дискредитування, о. дискредитуванням, м. дискредитуванні, к. дискредитування

Більше записів