Значення
- (Соціологія) –
Дії або процес, спрямовані на підрив авторитету, доброї репутації, довіри до когось або чогось; знеславлення.
- (Юриспруденція) –
У юридичній та політичній практиці — навмисне поширення неправдивих, принизливих відомостей з метою заподіяння шкоди престижу, гідності або авторитету особи, організації, інституції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дискредитація, р. дискредитації, д. дискредитації, з. дискредитацію, о. дискредитацією, м. дискредитації, к. дискредитаціє