дискредитація

1. Дії або процес, спрямовані на підрив авторитету, доброї репутації, довіри до когось або чогось; знеславлення.

2. У юридичній та політичній практиці — навмисне поширення неправдивих, принизливих відомостей з метою заподіяння шкоди престижу, гідності або авторитету особи, організації, інституції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |