Бути в стані дисгармонії, невідповідності, суперечити чомусь за своєю суттю, характером або виглядом; не гармоніювати, не утворювати гармонійного цілого з чимось.
дисгармонуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови