дисгармонувати

1. Бути в стані дисгармонії, не відповідати загальній гармонії, порушувати єдність, стрійність або злагодженість чогось; не гармоніювати.

2. У музиці: створювати дисонанс, невідповідність або різку незлагодженість звуків, мелодій тощо; звучати негармонійно.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |