Значення
-
Бути в стані дисгармонії, не відповідати загальній гармонії, порушувати єдність, стрійність або злагодженість чогось; не гармоніювати.
-
У музиці: створювати дисонанс, невідповідність або різку незлагодженість звуків, мелодій тощо; звучати негармонійно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дисгармоную, ти дисгармонуєш, він дисгармонує, ми дисгармонуємо, ви дисгармонуєте, вони дисгармонують