1. Який належить директору, властивий директору, призначений для директора.
2. Який стосується посади або діяльності директора.
3. Який має характерні риси, властиві директору як керівнику (про поведінку, тон, ставлення тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який належить директору, властивий директору, призначений для директора.
2. Який стосується посади або діяльності директора.
3. Який має характерні риси, властиві директору як керівнику (про поведінку, тон, ставлення тощо).
Приклад 1:
(Ну, як без чуття гумору перебути таку, наприклад, ситуацію: під час конгресу МАУ мене разом з іншими запрошують у директорський кабінет випити чаю, і я сідаю за стіл і п’ю чай, і раптом усвідомлюю, що сиджу акурат на тому ж місці, де сиділа, коли мене виключали з партії, і деякі голоси ті ж самі, але вже інша інтонація, і зміст не той, слава Богу…). А, можливо, — здатністю, яка не раз рятувала мене у скрутних життєвих ситуаціях, дивитися на себе мовби збоку, думати про себе в 3-й особі («вона»), що дає змогу бачити особисту долю узагальнено, як одну з численних драм, розіграних на кону того театру абсурду, в якому ми жили десятиліттями (та й сьогодні ще живемо).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”