диплостемонний

1. (у ботаніці) такий, що має дві групи тичинок, розташовані в два кола, зовнішнє з яких розміщене супротивно пелюсткам квітки, а внутрішнє — супротивно чашолисткам.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |