1. (у ботаніці) такий, що має дві групи тичинок, розташовані в два кола, зовнішнє з яких розміщене супротивно пелюсткам квітки, а внутрішнє — супротивно чашолисткам.
диплостемонний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
1. (у ботаніці) такий, що має дві групи тичинок, розташовані в два кола, зовнішнє з яких розміщене супротивно пелюсткам квітки, а внутрішнє — супротивно чашолисткам.
Відсутні