Значення
- (Філософія) –
Поділ цілого на дві взаємовиключні, суперечливі частини або категорії, що не перетинаються.
- (Логіка) –
У логіці та класифікації — метод поділу класу об’єктів на два підкласи за наявністю або відсутністю певної ознаки.
- (Ботаніка) –
У ботаніці — тип вітлуження, при якому осьовий орган (наприклад, стебло) роздвоюється на дві рівновеликі та однаково розвинені гілки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дихотомія, р. дихотомії, д. дихотомії, з. дихотомію, о. дихотомією, м. дихотомії, к. дихотоміє