Дихоподій — у метриці античної поезії: стопа з двох довгих складів, еквівалентна двом спондеям (— —).
Дихоподій — у віршуванні: двоскладова стопа, що складається з двох наголошених складів або двох складів з довгими голосними.
дихоподій
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |