дихазійний
[dɪxɑzijnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(у ботаніці) Пов’язаний з дихазієм — суцвіттям, у якому головна вісь закінчується квіткою, а з-під неї розвиваються дві бічні гілки, що також закінчуються квітками і можуть далі розгалужуватися аналогічним чином.
-
(у зоології) Стосовний дихазію — типу розгалуження у деяких безхребетних тварин, коли орган або структура розділяється на дві рівнозначні гілки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дихазійний, р. дихазійного, д. дихазійному, з. дихазійного, о. дихазійним, м. дихазійнім