1. (у ботаніці) Пов’язаний з дихазієм — суцвіттям, у якому головна вісь закінчується квіткою, а з-під неї розвиваються дві бічні гілки, що також закінчуються квітками і можуть далі розгалужуватися аналогічним чином.
2. (у зоології) Стосовний дихазію — типу розгалуження у деяких безхребетних тварин, коли орган або структура розділяється на дві рівнозначні гілки.