дихальце

[dɪxɑlʲt͡sɛ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Зоологія) –

    Орган дихання у комах та деяких інших членистоногих, що має вигляд невеликого отвору на поверхні тіла, який веде до трахейної системи; стигма.

  2. (Техніка) –

    Невеликий отвір або щілина для доступу повітря, вентиляції; дихало.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дихальце, р. дихальця, д. дихальцю, з. дихальце, о. дихальцем, м. дихальці, к. дихальце

Більше записів