Значення
-
(розм.) Те саме, що дикувато — у спосіб, властивий дикому, невихованому або сором’язливому, нетовариському, замкнутому в собі; нелюдимо, некомунікабельно.
-
(перен.) Про поведінку, пов’язану з униканням людей, самітництвом; відлюдькувато, самітницьки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дикенька, р. дикеньки, д. дикеньці, з. дикеньку, о. дикенькою, м. дикеньці, к. дикенько