дифтонгізація

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У фонетиці та фонології — процес перетворення простого голосного звука (монофтонга) на дифтонг, тобто на складний голосний, що утворений одним артикуляційним рухом, але зі змінним тембром (наприклад, перехід [о] в [уо]).

2. (Лінгвістика) –

   У мовознавстві — історична звукова зміна, що полягає у виникненні дифтонга з ранішого монофтонга в процесі розвитку мови (наприклад, дифтонгізація *о та *е в праслов’янській мові).

Правопис та відмінювання