двозвучний
[dʋozʋut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який складається з двох звуків або має два звуки (про звукомовну одиницю).
-
Який утворюється за участю двох різних звуків (про музичний інтервал).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двозвучний, р. двозвучного, д. двозвучному, з. двозвучного, о. двозвучним, м. двозвучнім