Словник Української Мови
Буква
1. (у хімії) такий, що має валентність, рівну двом; здатний приєднувати або заміщувати два атоми гідрогену або еквівалентну кількість інших атомів чи атомних груп.
2. (у логіці, математиці) такий, що має два аргументи, операнди або місця; двоаргументний, бінарний (про функцію, операцію, відношення тощо).
Приклад 1:
Атом Карбону має валентності 2 і 4, причому в основному стані він двовалентний, але якщо один з двох 2 s-електронів перевести на вільну 2 p-орбіту, то збуджений атом Карбону стане чотирьохвалентним. s s n=1 n=2 ↑↓ p n=1 n=2 ↑↓ p ↑↓ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ Основний стан Збуджений стан Z=5 C 1s22s22p6 C 1s22s12p3 Атом кремнію має наступний розподіл електронів по енергетичним коміркам: s n=1 n=2 n=3 ↑↓ p ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ d ↑↓ ↑ ↑ ↑ Основний стан Z = 14 S1 1s22s22p63s23p2 Аналогічний розподіл електронів по енергетичним коміркам мають і інші атоми елементів четвертої основної підгрупи – Германій, Олово і Свинець.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”