Значення
- (Техніка) –
(техн.) Конструктивна особливість двигуна внутрішнього згоряння, робочий цикл якого повністю відбувається за два ходи поршня (оберти колінчастого вала).
- (Мистецтво) –
(муз.) Метрична організація музичного твору або його фрагмента, заснована на двотактовій структурі як найменшій осмисленій побудові; властивість бути побудованим із таких двотактових фраз.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двотактовість, р. двотактовості, д. двотактовості, з. двотактовість, о. двотактовістю, м. двотактовості, к. двотактовосте